background
logotype
ВІРИМО В СЕБЕ! ВІРИМО В УКРАЇНУ!
image1 image2 image3 image4 image5

Українські вчені винайшли спосіб переробки батарейок

Одна використана і викинута на смітник батарейка забруднює 20 квадратних метрів землі і 400 л води! Щоб захистити довкілля, українські науковці розробили просту і дешеву технологію, яка може вирішити проблему утилізації батарейок і повернути цінні ресурси в економіку. Мова йде про одностадійну переробку батарейок пірометаллургічним методом. Ппальчикові батарейки засипаються в пічку, там поліетиленові оболонки і бітумні ізолятори розкладаються до вуглеводнів, а летючі вуглеводні вигорають в кисні на свічці. Еелектроліт переганяється і конденсується в холодильнику-конденсаторі з водою, розчиняючись в ній. Цинк і кадмій випаровується і кристалізується в холодильнику. Оксиди марганцю відновлюються до металевого марганцю з подальшим утворенням марганцевого концентрату. Графіт відділяється від марганцевого концентрату після вивантаження з печі. Отже, факттично з брухту отримується багато цінних речовин. Всі вони - ліквідний ресурс на ринку. Для переробки батарейок не потрібні додаткові хімічні речовини, після роботи печі взагалі не утворюються відходи. Цю справу дешево впровадити і рентабельно утримувати. Для роботи установки потрібно 400 кв. м. площі, лінія електрики 100 кВт і 7 співробітників.

В Україні зібрали перші 2 млн т зерна

З початку збиральної кампанії аграрії в Україні зібрали вже 2 мільйони тонн ранніх зернових на площі 620 тис гектарів. Середня врожайність цього року становить 30,5 центнера з гектара, що на два центнери перевершує торішній результат. Основною культурою, яку зараз збирають селяни, є озимий ячмінь. За ним йдуть пшениця, горох та ріпак. Збору врожаю трохи завадили дощі в деяких регіонах країни, а в деяких областях зернові культури ще дозрівають. Аграрії забезпечені паливно-мастильними матеріалами приблизно на 73%, до польових робіт залучено близько 50 тисяч одиниць зернозбиральної техніки.

В Раді тривають дискусії щодо земельного мораторію

Як і раніше не вщухають суперечки у Верховній Раді щодо мораторію на продаж земель сільгосподарського призначення. Так, на розгляд було винесено законопроект №2227а «Проект Постанови про встановлення мораторію на купівлю-продаж та зміну цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення», який передбачає продовження мораторію до 1 січня 2026 року. Ініціаторами законопроекту виступили Лабазюк С.П., Москаленко В.М., Молоток І.Ф., Ланьо М.І., Бандуров В.В., Пономарьов О.С., Литвин В.М., Шаповалов Ю.А., Поплавський М.М., Развадовській В.І., Єремєєв І.М., Фурсін І.Г. У пояснювальній записці до законопроекту підкреслювалася важливість того, що треба не мораторій на землю знімати, а створити законодавчу, матеріальну і соціальну базу для таких умов обороту земель, при яких сільське господарство розвивалося б найбільш ефективно. Крім того, ініціатори законопроекту вважають, що при знятті мораторію треба виключити можливість монопольної скупки земель великими фінансово-промисловими групами, концентрацію сільгоспземель у володінні комерційних банків як заставного майна, спекуляції та зміну цільового призначення земель.

На Христинівщині відзначили зажинки

Свято першого снопа - урочисте оформлення початку жнив, в основі якого лежить народна традиція зажинків. У наш час свято має свої особливості, свої назви, але лишається незмінною його ідея - вшанування хліборобської праці. Обрядовими дійствами, піснями 5 липня в с.Розсішки розпочали свято зажинок, яке вже стало для них традиційним. На святі були присутні очільники села і району. Місцевий священник відслужив молитву та освятив перший сніп і коровай. Все свято було пронизане українськими народними піснями та різноманітними танцями. По завершенню урочистої частини організатори свята частували гостей за святковим столом, де обговорювалися жнива, готовність до них людей і техніки та висловлювалися сподівання на багатий врожай.

На Полтавщині реалізується пілотний проект аграрних розписок

Міністерство аграрної політики та продовольства повідомляє про видачу аграрних розписок в рамках пілотного проекту в Полтавській області на суму 18-19 млн грн. Їх отримали вісім малих та середніх фермеровскіх господарств. Проект по запуску аграрних розписок реалізується в Полтавській області. Його поширення до кінця року очікується на Вінницьку, Черкаську та Харківські області. Закон "Про аграрні розписки" набув чинності в березні 2013 року і відкрив сільгоспвиробникам можливість залучати матеріально-технічні та фінансові ресурси під заставу майбутнього врожаю. Закон виділяє два види розписок: товарні, зобов'язання за якими повинні виконуватися постачанням відповідної сільськогосподарської продукції, і фінансові, зобов'язання за якими виконуються шляхом оплати обумовленої грошової суми.

2017  AGROSENS GROUP